Стандарт — Тлумачний словник української мови

Стандарт, у, ч.

1. норма, мірило. • зразок.

2. прийнятний тип виробів, що відповідає певним вимогам, якості, хімічного складу, фізичних властивостей, ваги, розміру, об'єму тощо.

3. документ, у якому визначено технічні нормативи продукції, її зберігання тощо.

4. перен. те, що не містить нічого оригінального, творчого, нового. • шаблон, трафарет.

— стандартизація, стандартизований, стандартизувати, стандартний, стандартність, присл. стандартно.