Споконвіку, Споконвік, Споконвіків, присл. З давніх-давен, здавна; з найдавніших часів; завжди.
— Споконвічний, Споконвічність.
Споконвіку в інших словниках
| Споконвіку — Великий тлумачний словник сучасної української мови |
Споконвіку, Споконвік, Споконвіків, присл. З давніх-давен, здавна; з найдавніших часів; завжди.
— Споконвічний, Споконвічність.
| Споконвіку — Великий тлумачний словник сучасної української мови |