Сотка — Тлумачний словник української мови

Сотка, і, ж.

I. Одиниця рахунку однакових або однотипних предметів, явищ і т. ін., що дорівнює ста.

— сто, сотня.

2. Одна сота частина якої-небудь одиниці, міри (як правило, гектара).