Собор — Тлумачний словник української мови

Собор, у, ч.

1. В християнстві — збори, з'їзд представників духовенства для вирішення важливих церковних справ.

2. головна чи велика церква міста; головна церква в монастирі.

Соборний, Соборність, Соборянин.