Соболь — Тлумачний словник української мови

Соболь, я, ч.

1. невеличка хижа тварина родини куницевих із темно-коричневим або темно-бурим шовковистим пухнастим хутром.

2. хутро цієї тварини; виріб із такого хутра.

— соболевий, соболеня, соболиний, соболівник, соболівництво, соболятник, соболичий.