Скупий — Тлумачний словник української мови

Скупий, а, е.

1. Який надмірно, з жадібності ощадливий, уникає витрат. — Скупердяга, Скупердя, Купердяйство, Скупитися, Скупість, Купішати.

2. Стриманий, слабкий у своєму вияві.