Скульптура — Тлумачний словник української мови

Скульпту́ра, -и, Ж.

1. вид образотворчого мистецтва, твори якого мають об'ємну або рельєфну форму й виконуються ліпленням, витіюванням, різьбленням, виливанням тощо.

2. твір цього виду мистецтва.

— скульптор, скульптурка, скульптурний, скульптурність, присл. скульптурно.