Скарга — Тлумачний словник української мови

Скарга, і, ч.

1. висловлення незадоволення, нарікання на неприємності, біль, горе тощо.

2. офіційна письмова чи усна заява про незаконні або неправильні дії особи, установи.

— скарження, скаржитися, скаржливий, скаржник, присл. скаржно.