Симфонія — Тлумачний словник української мови

Симфонія, ї, ж.

1. великий музичний твір для оркестру з однієї або кількох частин, що відрізняються одна від одної характером музики і темпом.

2. перен. гармонійне поєднання різноманітних звуків, кольорів, тонів тощо.

Симфонізація, Симфонізм, Симфонізований, Симфонізувати, Симфоніст, Симфонічний, Симфонічність.