Силікат — Тлумачний словник української мови

Силікат, у, ч.

1. Мінерали і синтетичні хімічні сполуки, що за складом є солями кремнієвих кислот.

2. Загальна назва виробів із таких мінералів або їх сполук (цегла, скло, цемент і т. ін.).

— силікатний, силікатник, силікатовий, силікатування, силікатувати.