Сила — Тлумачний словник української мови

Сила, і, ж.

1. здатність живих істот напруженням м'язів виконувати фізичні рухи, дії; фізична енергія людини, тварини.

Силак, Силань, Силач, Силища, Силкуватися, Силовий, присл. Силоміць; Силуваний, Силування, Силувати.

2. фізична величина, яка є мірою механічної дії на дане тіло інших тіл.

3. ступінь вияву якої-небудь дії; інтенсивність.

4. перен. велика кількість кого- або чого-небудь.

Силенний, присл. Силенно.