Світ — Тлумачний словник української мови

Світ, у, у.

1. те саме, що світло у 1 знач.

2. те саме, що світло у 5 знач.

3. час перед сходом сонця; Світанок.

Світ 2, у, ч.

1. Сукупність усіх форм матерії як єдине ціле; всесвіт чи окрема його частина.

2. Земна куля, земля з усім, що на ній є, жива і нежива природа.

3. Людське суспільство, об'єднане певним ла дом, устрій, спосіб життя.

4. Певна галузь, сфера явищ природи, психологічного життя (почуттів, переживань, уявлень і т. ін.).

5. Певна галузь, сфера діяльності людей; коло людей, об'єднаних спільною діяльністю, середовищем тощо.

6. Вищий прошарок привілейованих станів суспільства.