Світло — Тлумачний словник української мови

Світло, а, с.

І. Випромінювана чимось енергія, яка сприймається зором і робить видимим довкілля.

2. Джерело, пристрій у приміщенні чи на вулиці для випромінювання енергії, що сприймається зором і робить видимим довкілля.

4. Перен. Блиск очей; радісний, ясний вираз обличчя.

Світлий.

5. Перен. Те, що робить життя, довкілля незвичайним, зрозумілим.

Світло науки.

Світло кохання.