Сатана — Тлумачний словник української мови

Сатана, й, ч.; у зверт. Сатано

1. уявна надприродна істота (людина з козлячими ногами, хвостом і ріжками), що у віруваннях є уособленням злого начала; злий дух. — біс, диявол, чорт.

2. ч. і ж. уживається як лайливе слово.

Сатанинський, Сатаніти, Сатанюка, Сатаня, Сатанячий.