САМОСТІЙНИЙ, а, е. який не перебуває під чиєюсь владою, не підпорядкований, не підлеглий іншим, відособлений від інших.
— самостійність, присл. самостійно, самостійник.
Самостійний в інших словниках
| Самостійний — Великий тлумачний словник сучасної української мови |