Салон — Тлумачний словник української мови

Салон, у, ч.

1. зала або простора кімната для прийняття гостей; вітальня.

2. літературно-художній, світський, політичний гурток вибраних осіб, що збирається у приватному домі; дім для таких зборів.

3. приміщення для виставок, демонстрації художніх виробів, картин; зала для демонстрації та продажу предметів торгівлі.

4. комфортабельно умебльовані приміщення для пасажирів пароплавів, поїздів, літаків.

5. ательє, перукарня вищого розряду.

Салонник, Салонний, Салоновий, Салончик.