Річ — Тлумачний словник української мови

РІЧ1, речі, ж.

1. Усякий матеріальний предмет.

Речовий

2. Майно, пожитки. Забрати з собою всі свої речі.

3. Явище діяльності, вияв або результат якоїсь дії; випадок, подія.

Потреба в чому-небудь. З якої речі? — на якій підставі?; Стан речей — певна ситуація на даний момент; Ясна річ — безумовно, звичайно.

4. Твір літератури, мистецтва, наукова книга.

5. Робота, справа, якою займається хто-небудь.

— діло

6. Тільки мн., філос. об'єктивний світ (предмети, явища), що існує поза свідомістю людини. «Річ у собі» — за визначенням Канта — те, що існує незалежно від людської свідомості і не може бути пізнаним.

Річ, речі, ж., розм.

  • Словесне вираження думки, мова.

Розмова.

Рідко. псолічний виступ, промова.

Річ держати — виступати, висловлюватися псолічно.

У тім то й річ, що... — уживається для наголошення того, що висловлюється.

Речник, Речниця, Речистий.