Рябіти — Тлумачний словник української мови

Рябіти, -ію, -єш, недок.

1. Ставати Рябим (у 1, 2 знач.).

2. Тільки з ос. укриватися брижами, дрібними хвилями (про водну поверхню).

3. Виділятися рябизною з-поміж чого-небудь.

Невиразно виднітися вдалині; Маячити.

Рябітися.

4. Перен. рясніти чим-небудь, що часто зустрічається, повторюється.

5. У спол. зі сл. «в очах». розпливатися, зливатися від напруження зору; мерехкотіти перед очима внаслідок швидкого руху і т. ін.

Аж в очах рябіє, безос.:

  • Втрачається здатність нормального зорового сприймання через надмірність освітлення, строкатість або одноманітність чого-небудь;
  • Про відчуття миготіння, рябизни в очах від перенапруження, утоми, хвилювання і т. ін.