Рябий — Тлумачний словник української мови

Рябий, а, е.

1. Покритий плямами іншого кольору чи відтінку, що виділяються на тлі основного. Забарвлений у різні, переважно яскраві кольори з узорами різного кольору. — Строкатий.

2. Покритий ластовинням або шрамами від віспи. У якого віспувате або лас-товинчате обличчя. — Оббє ряббє, зневажл. — один одного вартий у чомусь негативному.

Рябенький, Ряббсенький.

3. Укритий брижами, дрібними хвилями (про водну поверхню).

Ряботиння.