Руїна, і, ж.
1. зруйнована, розвалена будівля, споруда.
- У руїнах — зруйнований;
- Підводитися (вставати) з руїн — відбудовуватися, відроджуватися (про зруйновані будівлі, поселення, країну в цілому).
— руїнний, руїнище.
2. повний розвал, розорення, занепад чого-небудь; економічний чи фінансовий крах.
3. перен., розм. немічна від старості або хвороби людина.
Руїна в інших словниках
| Руїна — Великий тлумачний словник сучасної української мови |