Руйнувати — Тлумачний словник української мови

Руйнувати, ую, уєш, недок.

1. ламаючи, розбиваючи, розвалювати що-небудь; знищувати, перетворювати на руїни (про війну, стихійне лихо тощо). — доводити до повного розорення. — порушувати цілісність чого-небудь, розладнувати. — не давати здійснитися чому-небудь.

2. примушувати що-небудь розпадатися, змінювати будову, склад (про дію вітру, води, мікроорганізмів і т. ін.).

Руйнування

Руїнник

Русинач

Русинація

Русинівник

Русинівний

Русинувальний

Русинуватися

— присл. Русинівно

3. спустошувати (перев. гнізда). — розм. змушувати зайве витрачатися, доводити до марнотратства.