Розчиняти яю, яєш, недок., Розчинити, чиню, чиниш, док.
1. розкривати (двері, вікно і т. ін.). Відчиняти. Розтуляти що-небудь стиснуте. Розчиняти рота.
— Розчинення, Розчиняння, Розчинений, Розчинятися.
2. розм. очищати від нутрощів, потрухів. Патрати. розтинати труп з метою дослідження. Анатомувати.
— Розчинення, Розчинений.
Розчиняти, яю, яєш, недок., Розчинити, чиню, чиниш, док.
1. Змушувати розчинитися в чому-небудь, утворювати однорідну суміш у сполученні з рідиною.
2. Перен. Примушувати злитися з чим-небудь, стати частиною чогось.
3. Розводити борошно водою (чи іншою рідиною), приготовляючи тісто.
— Розчинник
— Розчинний
— Розчинність
— Розчинятися
— Розчинитися