Розчерк — Тлумачний словник української мови

Розчерк, у, ч.

Розмашистий рух пером, олівцем на папері при письмі; риска чи завиток, яким закінчується підпис.

Одним розчерком — а) не роздумуючи, не вникаючи в суть справи; б) підписом під якимось розпорядженням чи наказом.