Розпорядок, дку, ч.
1. за здалегідь визначений порядок, послідовність у чому-небудь; сукупність правил, якими регулюється що-небудь. Д правила внутрішнього розпорядку — певні норми поведінки, обов'язкові для всіх де-небудь.
2. рідко. наказ, розпорядження.
Уміння давати лад у чомусь.
— Розпорядливість, Розпорядливий.
Розпорядок в інших словниках
| Розпорядок — Великий тлумачний словник сучасної української мови |
| Розпорядок — Словник чужомовних слів і термінів |