Розпорядник, -а, ч. (тн.). Той, хто розпоряджається ким-, чим-небудь і відповідає за нього; володар, власник чого-небудь.
- Господар.
— Розпорядник кредиту — керівник підприємства, установи чи організації, уповноважений розпоряджатися коштами, бюджетними асигнуваннями.
Розпорядник в інших словниках
| Розпорядник — Великий тлумачний словник сучасної української мови |
| Розпорядник — Словник чужомовних слів і термінів |