РОЗЛУЧАТИ, аю, аєш, недок., РОЗЛУЧИТИ, учу, учиш, док.
1. заставляти розійтись, віддаляти одне від одного. Розлучити друзів.
2. роз'єднувати, заставляти покинути щось. Розлучити з батьківщиною.
3. розривати шлюб, давати розлучення.
— Розлучання, Розлучений, Розлучення, Розлучник, Розлучниця, Розлучатися, Розлучитися.
Розлучати в інших словниках
| Розлучати — Великий тлумачний словник сучасної української мови |