Розлука — Тлумачний словник української мови

Розлука, -и, ж., узверт. Розлуко.

1. розставання з ким-, чим-небудь дорогим, близьким.

2. тимчасове перебування далеко від кого-, чого-небудь дорогого, близького.

Розлучати, Розлучити.