Роззявляти — Тлумачний словник української мови

Роззявляти, яю, яєш, недок., Роззявити, влю, виш, мн. роззявлять, док., розм. розтуляти, переважно широко, рот, пащу і т. ін. роззявити польку — лаяти кого-небудь або скаржитись на когось.

Роззявлятися, Роззявитися.