Роззява — Тлумачний словник української мови

Роззява, и, ч. і ж., у зверт. роззяво, розм.

  • Неуважна, розсіяна людина. Не будь роззявою! — будь пильним, уважним.
  • Забудькувата, недбала у справах людина.
  • Людина, яка, гайнуючи час, роздивляється кого-, що-небудь.

Роззявкуватий, Роззявлика.