Розводити — Тлумачний словник української мови

Розводити, джу, диш, недок., Розвести, веду, ведеш, док.

1. Відводити в різні місця. Розводити гостей по кімнатах.

2. Роз'єднувати, віддаляти одне від одного, примушувати до примирення.

3. Відводити в різні боки, розсувати (про руки, частини чогось); примушувати розтулитися, розкритися (про очі); розправляти (про крила).

Розводити пилку — відгинати один за одним зубці пилки вправо і вліво стосовно її площини.

Розводити руками — рухом рук у різні боки вказувати на безвихідне становище, виражати здивування, розгубленість і т. ін.

4. Змішуючи з чимось рідким, перетворювати щось у рідку масу. розчиняти. Робити яку-небудь рідину менш насиченою, додаючи до неї воду або іншу рідину. Розводити молоко.

5. Викликати горіння чогось. Розводити багаття.

6. Розмножувати, вирощувати кого-, що-небудь у великій кількості. Розводити кролів. Розводити виноград.

7. Змушувати припиняти приятелювання, дружбу, зв'язок когось із ким-небудь; викликати чвари між ким-небудь; розлучати подружжя.

8. розм. Довго, багато, із зайвими подробицями говорити чи писати про щось.

Розводити боби — вести пусту розмову з ким-небудь;

Розводити філософію — розмовляти багато, але занадто абстрактно;

Химині кури розводити — говорити дурниці, нісенітниці.

9. розм. У сполученні з абстр. ім. означає: починати робити те, що виражене цим іменником. Розводити сварки.

Розведення, Розводження.