Розбрід — Тлумачний словник української мови

Розбрід, роду, ч.

1. непогодженість у чомусь, розлад.

2. дія за значенням розбродитися, розбрестися — розходитися (розійтися) в різні боки в різних напрямках.

Бути в розброді — перебувати в різних місцях.

Розбрідатися, Розбродитися, Розбрестися.