Розбрат — Тлумачний словник української мови

Розбрат, -у, ч. — розлад і ворожнеча між ким-небудь; відсутність порозуміння; недружні стосунки.

  • Незгода, чвари.

Сіяти розбрат — викликати ворожнечу, чвари.

Яблуко розбрату — причина ворожнечі, розладу кого-небудь із кимось.

Розбратати, Розбрататися, Розбратання.

Розбрат, у, ч., кул.

Смажений відбитий шматок м'яса.