Розбирати — Тлумачний словник української мови

Розбирати, аю, аєш, недок., Розібрати, розберу, розбереш, док.

1. роз'єднувати, розкладати на частини. Розбирати мотоцикл.

2. розвалювати, усувати частинами. Розбирати водокачку.

3. купувати по одному або частинами товар. Розбирати імпортні парфуми.

4. перебираючи що-небудь, розкладати, сортувати, приводити до порядку. Розбирати кореспонденцію.

5. розглядаючи щось детально, з'ясовувати істину, виносити певне рішення; вести слідство, розглядати судові справи.

Розбирати по кісточках — детально, до дрібниць вивчати що-небудь.

6. розпізнавати, вгадувати що-небудь зором, на слух, дотик і т. ін.; уміти прочитати що-небудь нерозбірливо написане. Не розбираючи дороги — де попало.

7. усвідомлювати що-небудь; розуміти чию-небудь поведінку; мати певні знання, бути добре обізнаним у чомусь. Господь (хто) його розбере — ніхто не знає; (і) сам біс (чорт, нечистий, кат і т. ін.) не розбере — нічого не зрозуміло; Не розбери-бери — щось дуже заплутане, незрозуміле.

8. перен., розм. охоплювати, оволодівати ким-небудь (про почуття, стан і т. ін.) Сміх розбирає.

9. сильно діяти, впливати на кого-небудь, викликаючи хвилювання, збудження; приводити кого-небудь до стану сп'яніння (про алкогольні напої).

10. розм. скидати одяг.

11. грам. піддавати аналізові. Розбирати речення.

Розбір, Розбирання, Розбиратися.