Розбивати

Розбивати, йю, аєш, недок., Розбити, розіб'ю, розіб'єш, док.

1. Ударяючи чим-небудь об щось чи упускаючи на землю, підлогу, порушувати його цілісність, дробити на частини.

2. Руйнувати, пошкоджуючи, приводити до непридатного стану ударом, струсом і т. ін.

3. Ранити, ушкоджувати яку-небудь частину тіла; уражати все або частину тіла, роблячи його безсилим, нерухомим. Розбити ніс. Параліч розбив кого.

4. Знесилювати, виснажувати, позбавляти сил. Розбивати серце (душу) — завдаючи кому-небудь страждань, робити його нещасним.

5. Завдавати поразки, перемагати когось, щось у боротьбі, битві.

— У пух і прах розбивати — добиватися переконливої перемоги в бою (битві).

6. Перен. доводити помилковість певних тверджень; перешкоджати у виконанні певних задумів. Розбити опонента. Розбити плани ворожі.

7. Перен. марнувати що-небудь, псувати настрій; порушувати гармонію, тишу і т. ін.

8. Розподіляти кого-, що-небудь на певні групи, частини; класифікувати когось, щось за певними ознаками.

9. Розм. замінювати одні грошові знаки на інші.

10. З силою, різкими рухами розсікати воду, повітря і т. ін.

— Розбивання, Розбивка, Розбитий, Розбиватися, Розбитися.