Ранжир — Тлумачний словник української мови

Ранжир, у, ч.

1. Шикування людей за ростом в одну шеренгу.

Див. за Ранжиром: а) за зростом; б) за ступенем важливості; за чином.

2. Певний порядок у чомусь.

Див. по Ранжиру — за усталеним порядком.

Під один Ранжир — нехтуючи індивідуальними рисами.