Рана — Тлумачний словник української мови

Рана, і, ж.

1. пошкодження чим-небудь тканин тіла або внутрішніх органів людини, тварини.

2. перен. сильне переживання, страждання, душевний біль.

Роз'їтрювати рону в сорці — торкатися в розмові того, що завдає душевного болю, моральних страждань.

3. тільки мн. перен. матеріальна і моральна шкода, заподіяна кому-, чому-небудь.