Ракета, и, ж.
1. наповнений піротехнічною сумішшю снаряд, який при спалахуванні злітає в повітря й застосовується для феєрверків і світлових сигналів.
2. літальний апарат з реактивним двигуном.
— Ракета-носій — останній ступінь багатоступінчастої ракети, за допомогою якої виводять на орбіту штучний супутник, космічний корабель і т. ін.
3. бниовий снаряд, що приводиться в дію реактивною силою.
— ракетний, ракетник, ракетоносець, ракетодром
4. невелике судно на підводних крилах.
Ракета в інших словниках
| Ракета — Великий тлумачний словник сучасної української мови |