Рак — Тлумачний словник української мови

Рак, -а, ч.

1. зоол. покрита панциром безхребетна прісноводна тварина класу членистоногих з клішнями біля голови і схожим на хвіст черевцем.

Ф Доки рак свисне — невідомо коли; інколи; Пекти раків — червоніти від сорому, ніяковості.

2. у знач. присл. Рака, Риком, розм. низько нахилившись, упершись руками в землю.

Догори раком — уверх основою, дном і т. ін.

3. перен. прикріплений до жердини гачок, яким витягають воду з криниці.

РАК2, у, ч.

1. мед. злоякісна пухлина на зовнішніх або внутрішніх органах людини чи тварини.

2. хвороба рослин, яка виявляється в утворенні наростів, напливів або ран на їх корені і стеблах.

Рак3, а, ч., астр. одне з дванадцяти сузір'їв зодіаку, розташоване в північній півкулі неба.