Порядок — Тлумачний словник української мови

Порядок

Порядок, дку, ч.

1. чистота, лад; протилежне — безладдя.

2. звичне або правильне розташування чого-небудь.

3. стан, коли все виконується згідно з певними правилами, вимогами.

4. перев. мн. державний, суспільний лад, устрій.

5. певна послідовність, черговість чого-небудь.

Порядок в інших словниках

Порядок — Словник чужомовних слів і термінів
Порядок — Російсько-український академічний словник (А–П)
Порядок — Великий тлумачний словник сучасної української мови
Порядок — Фразеологічний словник української мови

Алфавітний покажчик

А 454 Б 770 В 550 Г 819 Д 1018 Е 326 Є 65 Ж 185 З 782 І 177 Ї 10 Й 11 К 733 Л 280 М 367 Н 640 О 337 П 1111 Р 723 С 879 Т 391 У 268 Ф 179 Х 159 Ц 83 Ч 132 Ш 144 Щ 23 Ю 14 Я 31