Порядний — Тлумачний словник української мови

Порядний, а, е.

1. не здатний на погані, нечесні або аморальні вчинки.

2. розм. досить добрий, неабиякий.

3. розм. досить великий за кількістю, розміром, значний силою вияву і т. ін.

— порядність.