ОСОБА, і, ж.; у зверт. Особо.
1. окрема людина. • індивід, персона. Д фізична особа — окрема людина як учасник правових відносин; юридична особа — установа, організація, зареєстроване об'єднання людей, що має, згідно із законом, низку прав та обов'язків.
2. людська індивідуальність. • особистість. Д З'ясовувати особу — дізнаватися необхідні відомості про людину
— особистий, особистість, особистісний, присл. особисто.
3. лінгв. граматична категорія дієслів і займенників, яка виражає співвіднесеність дії з її виконавцем (у дієслів), співвіднесеність виконавця дії з мовцем.
— особовий.