Оригінал, ч. 1. род. у. справжній, перший примірник чогось, який може бути основою для копіювання, обробки тощо.
- Першотвір, взірець.
Оригінал, ч. 2. род. а. людина, яка відзначається незвичайною поведінкою, своєрідним поглядом на життя.
- Див. дивак, химерник.
— оригінальничати.
— оригінальний, оригінальність, присл. оригінально.
Оригінал в інших словниках
| Оригінал — Великий тлумачний словник сучасної української мови |