Дивак, а, ч.
Людина з незвичними уподобаннями, особливими звичками, яка викликає подив у оточуючих.
— Дивакуватий, дивацький, дивацтво, дивичка
Дивак в інших словниках
| Дивак — Великий тлумачний словник сучасної української мови |
Дивак, а, ч.
Людина з незвичними уподобаннями, особливими звичками, яка викликає подив у оточуючих.
— Дивакуватий, дивацький, дивацтво, дивичка
| Дивак — Великий тлумачний словник сучасної української мови |