Обід — Тлумачний словник української мови

Обід, у, ч.

1. Споживання їжі в середині дня, а також сама ця їжа.

Обідати.

2. Час, коли зазвичай відбувається таке споживання їжі.

До обіду — до середини дня;

Під обід — близько середини дня;

Після обіду — у другій половині дня.

Обідня.

Обідній.

3. Перерва в середині дня в роботі установ, організацій, окремих працівників.