ОБІГ, у, ч.
1. процес руху, переміщення чогось від місця до місця, від людини до людини, з однієї форми, стадії в іншу.
Дипускати в обіг — вводити у використання, вживання.
2. ек. рух, переміщення товарів та інших цінностей у суспільстві.
— Обіговий.
Обід, а, ч.
1. зовнішня частина колеса.
— Обіддя.
2. предмет круглої або близької до круглої форми, який оточує щось.
— Обвід.