Оборотний — Тлумачний словник української мови

Оборотний, а, е.

1. який може діяти, відбуватися не тільки в одному, але й у протилежному напрямі.

2. хім. який може відбуватися з однаковою швидкістю в протилежних напрямах (про реакцію).

3. спец. який має властивість після перетворення повертатися до вихідного стану.

— оборотність.