Обмежувати — Тлумачний словник української мови

Обмежувати, ую, уєш, недок., Обмежити, жу, жиш, док.

1. установлювати для когось, чогось певні межі в діях, ступені вияву тощо. — лімітувати, локалізувати, стримувати.

2. бути межею, кордоном чогось. — відділяти, відокремлювати, відгороджувати.

— обмежування, обмеження, обмежений, обмеженість, обмежувальний, присл. обмежено.