Облік, у, ч.
1. З'ясування і засвідчення наявності, установлення кількості когось, чогось. Д брати на облік — починати стежити за наявністю, кількістю, поведінкою когось, чогось. • реєстрація, обрахунок.
2. ек. система реєстрації процесів якоїсь діяльності з метою контролю.
— обліковий, обліковець, обліковувати, облікувати.
Обліг в інших словниках
| Обліг — Великий тлумачний словник сучасної української мови |