Облога — Тлумачний словник української мови

Облога, і, ж.

Тривале утримування певної території, людей, тварин в оточенні.

— оточення, блокада, облава (під час полювання).

Брати в облогу — оточувати з усіх боків.

— обложити, облоговий, обліжний, обложний, обложник.