Облесник — Тлумачний словник української мови

Облесник

Облесник, -а, -у; у зверт. -у. облеслива людина.

  • Лестун, підлесник, підлабузник.

— Обласницький.

— Облизень, зня, ч., жарт. відмова в якомусь проханні.

  • Спіймати (упіймати, ухопити) облизня — розм. не одержати того, на що були сподівання.

Алфавітний покажчик

А 454 Б 770 В 550 Г 819 Д 1018 Е 326 Є 65 Ж 185 З 782 І 177 Ї 10 Й 11 К 733 Л 280 М 367 Н 640 О 337 П 1111 Р 723 С 879 Т 391 У 268 Ф 179 Х 159 Ц 83 Ч 132 Ш 144 Щ 23 Ю 14 Я 31